Навдивовижу мальовниче озеро в польських Татрах, високо в горах (на висоті 1395 м) і далеко від моря, зветься доволі оригінально - «Морське око». В оточенні скелястих гір, з висоти, воно справді нагадує око. А морське? Напевно, для більшої туристичної атракції.  (До речі, до першого - польського «ока» маємо друге - українське: озеро Синевир на ( Read more... )

( Read more... )

Прогулянка - шопінг - їжа плюс усілякі пікантності. Такий лейтмотив головної вулиці Закопане -  Круповкі.


( Read more... )

Ще одне солодке місце Кракова, та ще й з львівським присмаком, примостилося за адресою ul. Szewska, 7 (одразу коло Ринку Гловного, недалеко від згадуваної цукерні «Ciuciu Cukier Artist»). Візуально - це геть чисто «Львівська майстерня шоколаду». Щоправда, «Майстерня...» тут стала «Мануфактурою...» («Krakowska manufaktura czekolady»). Але в усьому ( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )

Улюблені вареники (польською «пІроги») - тут не просто страва, а ДУЖЕ популярна страва. Тутешні вареники існують з неймовірною кількістю начинок. Більше того, є навіть вареники-інтернаціоналісти, серед яких і рідні вироби з тіста:)


( Read more... )

Льодяники «півники» на паличці - пам’ятаєте? Сьогодні «крилаті» солодощі з радянських часів стали модними карамельками і лоліпопами. Більше того, їх виготовлення перетворилося на справжнє видовищне шоу. Побачене вразило: цукерки ріжуть, обдувають вітром, гамселять, підвішують на гак і рубають.


( Read more... )

Купуємо у Кракові в’єтнамки для басейну. Пояснюю дівчині-продавчині, яке взуття треба. Бачу - не розуміє. Пробую інакше - розуміння нуль. Тоді просто показую на ногах форму в’єтнамок. І раптом у неї просвітлення: «А-а-а, японки!...»


( Read more... )

( Read more... )